Читать «Історія ГУЛАГу» онлайн - страница 17

Енн Епплбом

Спорідненість між радянськими і нацистськими таборами полягає ще й у тому, що вони належать до ширшої історії концентраційних таборів, початок якій було покладено наприкінці XIX століття. Під «концентраційними таборами» я маю на увазі табори для ув’язнення людей не за те, що вони зробили, а за те, хто вони є. На відміну від кримінальних виправних таборів чи таборів для військовополонених концентраційні табори будувалися для утримання некримінальних цивільних в’язнів певного конкретного типу, членів «ворожих» груп, або ж будь-яких інших категорій людей, які через свою расову належність чи гадані політичні уподобання вважалися чужими або небезпечним для суспільства.

Якщо приймати таке визначення, то перші концентраційні табори з’явилися не в Німеччині і не в Росії, а на колоніальній Кубі 1895 року. Того року, намагаючись покласти край низці тамтешніх заворушень, імперська Іспанія почала впроваджувати заходи reconcentración, що мали на меті переміщення кубинських селян з їхньої землі та їх «накопичення» у таборах — таким чином планувалося позбавити повстанців їжі, прихистку і підтримки. На 1900 рік іспанський термін reconcentración уже встиг увійти в англійську мову і використовувався для позначення схожого британського проекту, започаткованого з подібних же міркувань, під час англо-бурської війни у Південній Африці: цивільних бурів «концентрували» у таборах для того, щоб позбавити бурських бійців прихистку і підтримки.

Звідти ідея поширюється далі. Наприклад, майже напевно можна твердити, що термін концлагерь у російській мові вперше з’явився як переклад англійського «concentration camp» («концентраційний табір»), ймовірно, завдяки тому, що Троцький був знайомий з історією англо-бурської війни. 1904 року німецькі колоністи у німецькій Південно-Західній Африці також прийняли британську модель — з однією відмінністю (варіацією). Замість простої ізоляції представників корінного населення регіону — племені Гереро, їх примусили працювати на німецьку колонію.

Між цими першими німецькими таборами в Африці і тими, що будували нацисти тридцять років потому, існують численні дивовижні і зловісні подібності та зв’язки. Наприклад, саме завдяки цим східноафриканським трудовим колоніям слово Konzentrationslager вперше, 1905 року, з’явилося в німецькій мові. Першим імперським спеціальним уповноваженим по німецькій Південно-Західній Африці був такий собі доктор Генріх Герінг, батько Германа, котрий 1933 року збудував перші нацистські табори. Також саме у цих африканських таборах проводилися перші німецькі медичні досліди на людях: піддослідними двох учителів Йозефа Менгеле — Теодора Моллісона і Євгенія Фішера — виступали члени племені гереро; мета експериментів останнього полягала у доведенні теорій вищості білої раси. У своїх переконаннях вони були не одинокі. 1912 року в популярній у Німеччині книжці «Німецька думка у світі» стверджувалося: